середа, 23 жовтня 2024 р.

Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдності?

 

25 жовтня всі охочі долучаться до всеукраїнського Радіодиктанту національної єдності. І це значно більше, ніж бажання відтворити текст без помилок. Люди пишуть вірші, надсилають неймовірні історії про себе, збираються разом у різних локаціях, постять фото у соцмережах та діляться враженнями. Що варто зробити, аби як слід підготуватися?

Цьогоріч текст замовили відомій багатьом новаторськими темами та оригінальним стилем письменниці Оксані Забужко. У соцмережах вже обговорюють, що речення, як у творах авторки, можуть бути величезними та сповненими авторської пунктуації. Однак сама пані Оксана з посмішкою це заперечує: «…старалась, аби забужківський стиль не аж надто деформував загальні граматичні правила та все, що там належить за правописом». Стосовно теми тексту (радіо) вона додала, що та мила, симпатична. Авторка, за її словами, радісно зібралася на цю тему висловитися і зачерпнути все те, що за століття українського радіо назбиралося.


Текст у прямому етері 25 жовтня об 11:00 читатиме військовий, поет, музикант та громадський діяч Павло Вишебаба. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного: телебаченні, радіо та диджиталі.

Найпоширеніші помилки, які трапляються під час написання диктантів на слух, — пунктуаційні. Помиляються в тому, де ставити кому, кому з тире, тире та двокрапку. А ось написання слів завжди дається легше, ніж написання розділових знаків. До того ж маємо позитивну тенденцію: українці більше читають рідною мовою, — книги, медіапости. Ця «надивленість» сприяє кращим результатам.

  • Краще недоставити кому, ніж поставити зайву

Так, це буде помилкою, але не настільки сумною, як виставляння зайвих розділових знаків без будь-якої причини. Адже завжди є причина, щоб поставити крапку, кому чи крапку з комою.

  • Двокрапка чи тире — ось у чому питання

Буває, що на рівні мовного відчуття вам здається, що звучить ось так і треба поставити той чи той розділовий знак. Ні-ні, не довіряйте «мовному чуттю»! Перевірте себе. Якщо можна в реченні замість розділового знака вставити фразу «а саме», «що саме», «чому» — потрібна двокрапка. (Вони заклякли перед дорогою: на них дивився дикий гоблін).

У випадку, коли на місці розділового знака добре вживається питання «і що?», «який наслідок?», «що з того?» — тоді ставимо тире. (Двері розчахнулися — влетів щасливий хлопець).

Записуйте улюблені пісні. Слова легше запам’ятати, якщо додається м’язова пам’ять. Зможете здивувати друзів, заспівавши без прогалин та «ла-ла-ла». Слухайте, пишіть, а потім подивіться тексти й перевірте, скільки зробили помилок. 

 Повторіть розділові знаки у прямій мові, непрямій, цитуванні, діалозі. Зробити це весело можна з улюбленими кінострічками. Записувати почуте та звіряти з титрами — ще один спосіб диктанту без помічників. Але варто йти далі. Озбройтеся підручником та дайте собі завдання переказати улюблене кіно в листі друзям або в пості в соцмережі. Хай там будуть усі види передавання мови на письмі: яскравий діалог, влучна цитата, переказ суті обміну репліками тощо. Перевірте себе або, ще краще, попросіть людину, грамотності якої довіряєте. Так правила запам’ятаються значно краще. 

15 мовних помилок, яких давно варто позбутися.  Перегляньте на https://osvitoria.media/opinions/15-gramatychnyh-pomylok-yakyh-davno-varto-pozbutysya/
Ці поради склала за матеріалами : https://osvitoria.media/experience/yak-pidgotuvatysya-do-radiodyktantu-natsionalnoyi-yednosti/

неділя, 20 жовтня 2024 р.

І знову полярне сяйво!



 "Хто б мені раніше сказав, що північне сяйво не просто можна буде побачити на Херсонщині, а навіть більше - воно стане звичним для нас явищем, - в житті б не повірила", - каже Катерина Кікоть. Вона зняла червоне небо на околицях Херсона близько 20:25.


Чому полярне сяйво останнім часом так почастішало? Науковці кажуть - нічого страшного немає, просто Сонце підходить до піку свого 11-річного циклу активності.


Через це частіше, ніж зазвичай, трапляються магнітні бурі, і вони сильніші.

А саме вони є причиною полярних сяйв.

субота, 12 жовтня 2024 р.

Тренінг для новачків щодо написання проєктів з напряму «Розвиток потенціалу у сфері професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти (CBVET): від ідеї до подання заявки» на конкурс 2025 року (16.10.2024 р., офлайн)

 Національний Еразмус+ офіс в Україні в межах #ErasmusDays 2024 запрошує представників закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти 16 жовтня 2024 р. взяти участь у Тренінгу для новачків щодо написання проєктів з напряму «Розвиток потенціалу у сфері професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти (CBVET): від ідеї до подання заявки» на конкурс 2025 року, який відбудеться у форматі офлайн.

Заходи в межах #ErasmusDays 2024 проводяться НЕО в Україні спільно і за підтримки співорганізаторів (детальніше в описі концепції #ErasmusDays 2024).

Ознайомитись можна за посиланням ; https://erasmusplus.org.ua/news/trening-dlya-novachkiv-shhodo-napysannya-proyektiv-z-napryamu-rozvytok-potenczialu-u-sferi-profesijnoyi-profesijno-tehnichnoyi-ta-fahovoyi-peredvyshhoyi-osvity-cbvet-vid-ideyi-do-podannya-z/

Положення Конкурс есеїв «Свобода народам! Свобода людині! – Історія та перспективи боротьби поневолених росією народів»

 

Положення Конкурс есеїв «Свобода народам! Свобода людині! – Історія та перспективи боротьби поневолених росією народів» в рамках ХІІ Бандерівських читань

Російсько-українська війна відкрила для поневолених росією народів унікальну можливість скинути ярмо московського колоніалізму та імперіалізму та нарешті стати господарями своєї долі на своїй землі. Конкурс молодіжних есеїв є можливістю дослідити історію призабутих та відверто замовчуваних етапів боротьби поневолених росією народів.

 Метою Конкурсу є залучення молодих інтелектуалів до дослідження історії визвольної боротьби поневолених росією народів, розкриття форм боротьби народів проти російського імперіалізму, окремі повстання чи есе про лідерів визвольної боротьби, досвіду відновлення незалежності та військового опору.

Ознайомитись можна за посиланням : https://ussd.org.ua/2024/09/12/polozhennya-konkurs-eseyiv-svoboda-narodam-svoboda-lyudyni-istoriya-ta-perspektyvy-borotby-ponevolenyh-rosiyeyu-narodiv/


середа, 11 вересня 2024 р.

День фізичної культури і спорту

  Щороку в другу суботу вересня в Україні відзначають День фізкультури та спорту. Ще в 1994 році Президент підписав відповідний Указ, офіційно заснувавши свято.


Що це за день?
Фізична активність є нашою природною потребою, необхідною для гарного самопочуття та загального благополуччя. Масовому залученню громадян до регулярних занять фізкультурою та спортом надають увагу в усіх країнах, адже це зміцнює здоров’я нації, посилює віру людей у власні сили, а також формує звички цивілізованого суспільства — дисципліну, чесну конкуренцію, почуття співпричетності. Наша країна завжди славилася видатними спортсменами, а залучати  до спортивних занять якнайбільше дітей та дорослих є одним із завдань державної політики. Реалізації цієї мети сприяє День фізичної культури і спорту України, який щороку відзначається в другу суботу вересня.

Як виникла ідея відзначати День фізичної культури і спорту України?

Фізичні вправи були важливими для українського народу з давнини, адже життя людей беспосередньо залежало від полювання, землеробства та супротиву войовничим чужинцям. Тіло мало бути сильним і витривалим —  навіть билини часів Русі свідчать, що в тодішньому суспільстві існував ідеал «богатиря» — фізично та морально досконалого чоловіка.  

Звичною практикою для наших пращурів були «ігрища» між селами, тобто змагання з бігу, метання, стрибків, кулачних боїв. Професійне військово-фізичне виховання підлітків і юнацтва проводилося в князівських дворах та школах при монастирях. Згодом найсильніші та найспритніші юнаки поповнювали регулярне військо — княжу дружину.  

Пізніше  системою фізичної підготовки прославилося українське козацтво. Козаки Запорізької Січі були неперевершеними вершниками, лучниками, плавцями та борцями, при цьому розробили власне бойове мистецтво, яке не поступалося східним єдиноборствам. 

Поширення європейських видів спорту

Європейські види спорту почали поширюватися в Україні з середини XIX століття — в програмі київських гімназій з’явилися гімнастичні заняття, відкрилася в місті й школа з фехтування. Любителями спорту створювалися спортклуби — атлетичний, з кінного та голубиного спорту, з шахів, яхт-клуб.  За статистичними даними 1908 року, на території України діяли 196 спортивних товариств та клубів, які об’єднували 8 тисяч людей. В ті часи гордістю українців був полтавчанин Іван Піддубний, гирьовик і борець, який за 40-річну спортивну кар’єру не програв жодного поєдинку і отримав світове визнання та титул «чемпіона чемпіонів». 

Перші олімпіади

1913 року в Києві проходила Перша всеросійська олімпіада. Для цього в місті спорудили новий стадіон, розрахований на 5 тисяч вболівальників. Програма включала змагання з бігу та стрибків, марафону, футболу, гирьового спорту, фехтування, плавання, кінного спорту, боротьби, гімнастики та велоперегонів за маршрутом від Києва до Чернігова. 

Після 1917 року спортивні події в Україні відбувалися на регулярній основі. Постійно проходили Всеукраїнські спартакіади, а їхні призери потім виступали на всесоюзних змаганнях, де також часто здобували перемогу. В той час відчувалася потреба в професійних наставниках для спортсменів, тому вже в 1925 році Харківський інститут народної освіти відкрив кафедру фізкультури для підготовки вчителів і тренерів. 

В 1931 році в Україні, як і в решті союзних республік, було введено комплекс ГПО (Готовий до праці й оборони), який привів у ряди фізкультурників більшість працездатного населення, адже мати значок ГПО вважалося престижним. Популярними серед українців були велопробіги, лижні перегони, походи, кроси та естафети. 

Українська спартакіада

Розвиток спорту в країні зупинився через Другу світову війну, але вже у вересні 1945 року відбулася Українська спартакіада. Відновлювалися та будувалися нові стадіони, з’являлися друковані видання спортивної тематики. Крім власне змагань, до різних святкових дат присвячували проведення видовищних спортивних парадів. 

За часів СРСР в Україні було понад 700 стадіонів, близько 300 плавальних басейнів, кілька тисяч спортивних залів. Загалом розвивалися близько 20 видів спорту. Завдяки цьому українські атлети завжди встановлювали рекорди — як на змаганнях всередині країни, так і на міжнародних турнірах.

Успішним був і  олімпійський рух — кожна збірна СРСР на олімпіадах щонайменше на чверть складалася з українців. Серед найвідоміших  спортсменів радянської доби часто згадують гімнасток Ларису Латиніну й Ірину Дерюгіну,  важкоатлета Леоніда Жаботинського, гандболістку Зінаїду Турчину, легкоатлетів Валерія Борзова, Сергія Бубку та багато інших уславлених імен.

З командних спортивних ігор українці найбільше полюбляють футбол, а найпопулярнішою командою в країні є київське «Динамо». Довгий час цю команду тренував талановитий наставник Валерій Лобановський, а двох її гравців — Олега Блохіна та Ігоря Бєланова було нагороджено «Золотим м’ячем» — надзвичайно престижною футбольною відзнакою. 

В історії незалежної України стали відомими імена Лілії Подкопаєвої, Ганни Безсонової, Руслана Пономарьова, Яни Клочкової, Андрія Шевченка, братів Кличко, Дениса Силантьєва та ще багатьох видатних атлетів, які з гідністю представляли Україну на найважливіших міжнародних змаганнях. 

Появою свята спортивного свята ми завдячуємо ініціативі вітчизняних спортивних та фізкультурних товариств і організацій, яку в 1994 році було підтримано президентом. Відтоді в другу суботу вересня в нашій державі відбувається щорічна національна подія — День фізичної культури і спорту України.

День фізичної культури і спорту України в історії

  • 1912
    В Києві відкрилися перші 2-місячні курси, де готували вчителів фізичного виховання.
  • 1922
    З метою постійно інформувати населення про спортивні події та досягнення в Україні почалося видавництво журналу «Фізична культура».
  • 1952
    Українські спортсмени в радянській збірній команді вперше виступили на Олімпійських іграх.
  • 199429 червня
    Український Президент своїм указом постановив щорічно відзначати у другу суботу вересня День фізкультури і спорту України.
  • 2020
    В Україні вийшла постанова Кабміну «Про затвердження Стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року». Документ передбачає, що через сім років кількість українських громадян, які регулярно займаються спортом, має зрости до 30%.

Часті Питання та відповіді про День фізичної культури і спорту України

Скільки часу на тиждень необхідно присвячувати заняттям фізкультурою?

ВООЗ розробила рекомендації, згідно з якими для дорослої людини достатніми є 2,5 години занять середньої інтенсивності на тиждень. Цей час можна скоротити вдвічі, якщо обрати заняття з максимальним навантаженням.

Хто з українців  завоював найбільше нагород на Олімпіадах?

Таке досягнення належить нашій гімнастці Ларисі Латиніній. Виступивши на 3-х Олімпіадах, вона завоювала 18 нагород, з яких 9 — золоті.

Чи багато українців займаються спортом на регулярній основі?

Спеціальних підрахунків щодо цього в нашій країні не проводилося, але за неофіційними даними, кількість любителів фізкультури в нас невелика, приблизно від 9% до 12% дорослого населення. Для порівняння — у Фінляндії цей показник складає 69%, а в середньому по Європі — 40%.

Чи входили до складу Міжнародного Олімпійського комітету українці?

Так, честь бути першим українцем-членом МОК належить Олексію Бутовському, полтавчанину, військовому генералу та знаному фахівцю з фізичного виховання. Пізніше членство в МОК отримав Валерій Борзов, відомий український спринтер. Зараз у складі цього міжнародного спортивного органу перебуває Сергій Бубка.

Який час доби найкраще підходить для спортивних вправ?

Вважається, що найбільшого ефекту можна досягти, займаючись спортом у проміжку від 14 до 18 години — в цей час температура тіла найвища, тому м’язи еластичніші, а обмін речовин пришвидшений.  Але насправді найкращий час для фізичної активності визначається індивідуально і залежить від розпорядку дня та особливостей біоритмів конкретної людини.

Як відзначати День фізичної культури і спорту України?

В другу суботу вересня на найбільших стадіонах країни, зокрема, на київському НСК «Олімпійський», представники національних спортивних федерацій проводять свої показові виступи, відомі спортсмени дарують автографи та фотографуються з шанувальниками. 

Кожен може долучитися до спортивних заходів, які цього дня відбуваються в містах і селах України  — футбольних турнірів, забігів, змагань з шахів, настільного тенісу, воркауту та інших видів спорту, які не потребують складного обладнання чи особливих умов. Найбільше організатори намагаються залучити до участі дітей і молодь, тому в школах задіяні всі спортивні зали та майданчики. Для найменших дітлахів зазвичай влаштовують азартні естафети на зразок «Веселих стартів», а старші учні беруть участь як у командних, так і в індивідуальних змаганнях.  

До події неодмінно долучаються бібліотеки — там влаштовують презентації на тему Олімпійського руху та досягнень відомих українських атлетів, тематичні бесіди, зустрічі з професійними спортсменами. Такі заходи є особливо цікавими й пізнавальними для дітей. 

В будь-якому випадку, провести День фізичної культури і спорту краще в активному русі, і якщо спортивні заняття з якоїсь причини не входять у плани, то їх цілком зможе замінити піший туристичний похід або просто тривала прогулянка на свіжому повітрі. 

Як і кожне свято, ця подія теж не обходиться без привітань. Головні герої дня — спортсмени, тренери, вчителі фізкультури, а також всі прихильники активного і спортивного способу життя, тому в числі серед своїх знайомих можна знайти чимало тих, кого слід обов’язково привітати з Днем фізичної культури і спорту України.

Листівки на День фізичної культури і спорту України

👉 Розділ Листівки та привітання ➕ Листівки у Вайбері ➕ Листівки в Телеграмі

Чому важливий цей день? 

День фізичної культури і спорту України нагадує нам у буденній метушні про те, що для підтримки належної форми та активності фізичним вправам не існує рівноцінного замінника. Вони не просто зміцнюють м’язи і покращують зовнішній вигляд, а й слугують профілактикою багатьох хвороб, зокрема, серцевих та ендокринних.

Крім очевидних переваг, спортивні заняття роблять людей дисциплінованими, додають рішучості, концентрації уваги та впевненості. Для дітей користь від спорту ще більша — він розвиває у малечі емоційний інтелект, навчає співпраці в команді, дарує вірних друзів.    

День фізичної культури і спорту привертає увагу не тільки до здобутків, а й до проблем у цій сфері. Передусім, недостатньо розвинутий в Україні масовий спорт — дитячі спортивні школи мають труднощі з фінансуванням, а платні спортивні гуртки далеко не всі можуть собі дозволити. 

До того ж чимало залів, стадіонів та інших спортивних об’єктів в Україні знаходяться в неналежному стані, тому успішні професіонали часто їдуть тренуватися до інших країн і навіть змінюють громадянство. Звісно, це негативно позначається на професійному рівні наших команд та збірних.

Коли будемо відзначати День фізичної культури і спорту України?

За матеріалами  https://daytoday.ua/podiya/den-fizychnoi-kultury-i-sportu-ukrainy/ .


Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдності?

  25 жовтня всі охочі долучаться до всеукраїнського Радіодиктанту національної єдності. І це значно більше, ніж бажання відтворити текст без...