Педагогічний словничок

 

Erasmus+ (Еразмус+) — це масштабна програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку та розвиток освіти, професійної підготовки, молоді та спорту в Європі та світі. Вона фінансує обміни, стажування, навчання та професійний розвиток, надаючи можливості студентам, викладачам, молоді та організаціям з України

Дуальна система навчання (дуальна освіта) — це форма здобуття освіти, що поєднує теоретичну підготовку в навчальному закладі (близько 30–40% часу) з практичним навчанням на робочому місці (60–70% часу). Основна мета — здобуття кваліфікації та навичок, максимально адаптованих до потреб реального виробництва. Основні характеристики та переваги: ·        Поєднання теорії та практики: Студенти навчаються в аудиторіях, а потім застосовують знання під час стажування на підприємствах-партнерах. ·        Працевлаштування: Учні є офіційними працівниками компанії, часто отримують заробітну плату та мають вищі шанси на працевлаштування після навчання. ·        Досвід роботи: Випускники виходять на ринок праці з реальним досвідом та розумінням сучасних технологій, що використовуються в їхній галузі. ·        Співпраця: Ця система передбачає тристоронню взаємодію: заклад освіти (університет/коледж) — студент — роботодавець.     Дуальна освіта є дуже популярною в Європі (зокрема в Німеччині) і активно впроваджується в Україні, особливо для технічних, ІТ-спеціальностей, сфери послуг та логістики.

Імерсивні технології в освіті (VR, AR, MR) — це ння у штучне навчальне середовище, підвищуючи мотивацію та ефективністінструменти розширеної реальності, що забезпечують повне або часткове зануреь навчання через «ефект присутності». Вони дозволяють візуалізувати складні процеси, проводити віртуальні екскурсії та симуляції, що є актуальним для сучасної цифровізації освіти. [1, 2, 3] Основні види імерсивних технологій Віртуальна реальність (VR): Повне занурення, коли користувач перебуває у шоломі, відрізаний від реального світу. Доповнена реальність (AR): Накладання цифрових об'єктів на реальний світ через камеру смартфона або окуляри. Змішана реальність (MR): Поєднання реального та віртуального світів, де цифрові об'єкти взаємодіють з оточенням. 360°-відео: Панорамний перегляд реальних локацій, створений для віртуальних подорожей. [1, 2] Сфери застосування Історія та географія: Віртуальні екскурсії до музеїв або на історичні місця. Природничі науки: 3D-візуалізація будови клітини, анатомії або фізичних процесів. Професійна освіта: Симуляції керування технікою, проведення хірургічних операцій. [1, 2, 3]

Кваліфікаційні центри - це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб, зокрема здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти, присвоєння/підтвердження відповідних професійних кваліфікацій.           Кваліфікаційним центром може бути юридична особа або її структурний чи відокремлений підрозділ акредитований в установленому порядку.        Акредитація кваліфікаційного центру здійснюється Національним агентством кваліфікацій.  Кваліфікаційні центри створюються та діють, як правило, в межах однієї або декількох видів професійної діяльності або галузей.           Кваліфікаційний центр може здійснювати: - оцінювання і визнання результатів навчання, зокрема здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти; - присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій; - визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах.

#День безпечного інтернету

 

Натисни на зображення 

#ЦеПроСвободу

 Висловлюємо повагу та повідомляємо, що Національний музей Революції Гідності розпочинає інформаційну кампанію до Дня Героїв Небесної Сотні у 2026 році.

   Інформаційна кампанія має на меті нагадати про подвиг Героїв Небесної Сотні, утвердити його значущість у сьогоденній боротьбі українців за свободу. Також повідомляємо про проведення в межах соціальної кампанії традиційного флешмобу в соціальних мережах (Facebook, Instagram):хештег #ЦеПроСвободу. 

 Ідея хештегу – заклик ділитися спогадами і роздумами про Революцію Гідності у соціальних мережах. Такі дописи важливі для формування національної пам’яті і часто є джерелом цінної інформації, світлин, свідчень, які Музей Майдану зберігає для подальшого опрацювання і формування максимально широкої картини цих переломних подій.

Воєнний словничок

 Так, 6 грудня в Україні святкували  День Збройних Сил України (ЗСУ) – професійне свято українських військовослужбовців, встановлене на честь ухвалення Верховною Радою Закону «Про Збройні Сили України» 6 грудня 1991 року, що стало початком новітньої історії української армії, і в цей же день відзначають День Святого Микола

Думаю, це нагода розширити свій словниковий запас , але вже на військову тему.

БПЛА — це Безпілотний Літальний Апарат, тобто літальний апарат без пілота на борту, який може керуватися дистанційно оператором або працювати автономно за програмою, виконуючи розвідувальні, ударні та інші завдання у військовій сфері, а також використовуючись у цивільних цілях (доставка, моніторинг, сільське господарство, фото/відеозйомка)

У сучасному світі технологій терміни "дрон", "БПЛА", "безпілотник", "квадрокоптер" та "радіокерована модель" часто використовуються як синоніми, що може призвести до плутанини. Ця стаття допоможе розібратися в основних відмінностях між цими поняттями та їх застосуванням.  Прочитавши статтю, ви зможете краще орієнтуватися в цьому різноманітному світі безпілотних технологій та знайти відповіді на багато цікавих питань.

Що таке радіокерована модель?

Радіокерована модель - це масштабна модель, якою керують дистанційно за допомогою пульта керування через радіохвилі або Wi-Fi. До таких моделей належать авіамоделі (літаки, крила, мультикоптери, гелікоптери), судномоделі (катери, яхти, підводні човни, катамарани) та наземні моделі (машинки, танки, роботи на радіокеруванні). Система керування радіокерованою моделлю складається з передавача (пульт управління) та приймача (приймач радіосигналу), який встановлюється в моделі та підключається до регулятора швидкості та сервоприводів. Радіус дії таких моделей може бути як в межах видимості так і сягати сотні кілометрів. Тобто це загальне поняття для більшості техніки на радіокеруванні

Що таке дрон?

Дрон - це безпілотний апарат, здатний пересуватися самостійно за заданим алгоритмом без втручання людини. Дрони можуть пересуватися в повітрі, у воді або на землі. Вони запрограмовані на виконання конкретних завдань за заздалегідь визначеними алгоритмами. Якщо ж апаратом керує виключно людина за допомогою пульта дистанційного керування, це не дрон, а радіокерована модель. Дрони можуть бути безпілотними автомобілями, робототехнічними комплексами (роботи-сапери, роботи-розвідники) та іншими подібними пристроями. До дронів відносяться всі безпілотники, включаючи квадрокоптери, літаки, наземні платформи (танки, машини, роботи) та човни. За призначенням поділяються на цивільні і військові.

Що таке безпілотник?

Безпілотник, як зрозуміло з назви, - це безпілотний апарат, синонім слова "дрон". Це може бути як наземний робот, так і будь-який літальний апарат без пілота на борту. Основна відмінність безпілотника від інших апаратів полягає в тому, що він виконує завдання автономно, не потребуючи постійного втручання людини.
Більш широке поняття має БПЛА (безпілотний літальний апарат) - це дрон, який обов'язково вміє літати.

Відмінності між БПЛА та дронами

Всі БПЛА можна назвати дронами, але не всі дрони є БПЛА. БПЛА включають літаки, планери, коптери (квадрокоптери, гексакоптери, мультикоптери). Вони оснащені складними системами датчиків, програмованими контролерами польоту та автопілотами, що дозволяє їм самостійно злітати, приземлятися та виконувати інші запрограмовані дії. Зазвичай вони летять за заздалегідь визначеним маршрутом, і оператор втручається лише у разі непередбачених ситуацій.

Раніше безпілотні літальні апарати використовувалися виключно у військовій сфері для знищення повітряних цілей та збору розвідувальної інформації. Сьогодні ж дрони набули широкого застосування в цивільному житті: їх використовують у пошуково-рятувальних операціях, для спостереження та моніторингу погоди, контролю за трафіком, гасіння пожеж. Вони стали популярними в особистому користуванні, бізнесі з акцентом на фото та відеозйомку, у сільському господарстві і навіть у службах доставки вантажів.

Що таке квадрокоптер?

Квадрокоптер - це літаючий апарат із чотирма моторами та гвинтами. Він може бути як дроном, так і БПЛА, і радіокерованою моделлю. Квадрокоптер піднімається в повітря за допомогою чотирьох роторів, два з яких обертаються в одному напрямку, а два - в іншому. Пропелери паралельні землі, і потік повітря рухається зверху вниз. На квадрокоптери встановлюють інтелектуальні системи, такі як GPS-навігація та телеметрія. Без цих систем квадрокоптер залишається лише радіокерованою авіамоделлю. По аналогії сюди можна додати трикоптери, гексакоптери і октокоптери, всіх їх називають мультикоптерами.

Мультикоптери можуть виконувати вертикальний зліт і посадку, горизонтальний політ, а також стабільно зависати в повітрі.

Ударні БПЛА (безпілотні літальні апарати) – це літальні апарати без пілота на борту, оснащені для виконання бойових завдань: спостереження, виявлення цілей, коригування вогню та безпосереднього знищення ворожих об'єктів за допомогою ракет, снарядів, або ж як дрони-камікадзе, що вибухають на цілі. Вони є ключовим елементом сучасної війни, поєднуючи розвідку з вогневою функцією для ураження. 

Що таке БПЛА Шахід?

Обзор от ИИ

БпЛА «Шахід» (Shahed) – це сімейство іранських безпілотних літальних апаратів, переважно ударних дронів-камікадзе (баражуючих боєприпасів) типу Shahed-131/136, що використовуюють для атак на великі відстані, відомі в Україні як «Герань-2». Вони летять низько, важко виявляються ППО і можуть нести боєголовку, вражаючи цілі за супутниковими координатами або за командою оператора, а також існують розвідувальні версії та більш потужні моделі, як Shahed-238 із реактивним двигуном.  

Основні характеристики та типи:

• Шахед-131/136: 

  Найбільш відомі дрони-камікадзе.

  • Shahed-131 ("Герань-1"): Маса бойової частини 15 кг, дальність до 900 км, двигун Ванкеля. 
  • Shahed-136 ("Герань-2"): Більший, дальність до 2000 км (або 1000 км), також двигун Ванкеля, запускається з портативних установок, літає парами чи зграями. 
• Shahed-129: 

  Ударний БПЛА середньої висоти, схожий на американський MQ-1 Predator, може безперервно працювати 24 години, використовується для бойових і розвідувальних місій. 
• Shahed-238: 

  Модернізована версія з реактивним двигуном, що збільшує швидкість, має чорний колір для зниження видимості вночі, використовує компоненти західних компаній. 

Використано матеріали : https://modelistam.com.ua/ua/razlichiya-mejdu-dronami-bpla-bespilotnikami-kvadrokopterami-radioupravlyaemymi-modelyami-a-298/

Зима, що нас змінила

 

21 листопада Україна відзначає День Гідності і Свободи – свято, встановлене на честь Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013-2014 років. Ці важливі історичні події змінили долю країни, та показали справжню силу духу українського народу. 21 листопада 2013 року в центрі Києва почалася студентська акція протесту проти політики Януковича. Пізніше вона перерослв в масштабну Революцію гідності.

Ми пропонуємо вашій увазі переглянути  фільм про Євромайдан, які допоможуть вам згадати, зрозуміти і осмислити ті доленостні події.

“Зима, що нас змінила"

Це цикл документальних фільмів про події, які відбувалися на Майдані під час Революції гідності. Тут відображено всі важливі моменти народного протесту проти диктаторського режиму Януковича.

Перший фільм "Небесна сотня. Зима, що нас змінила"

https://youtu.be/h6XQYnTcg28?si=uxyVfNaw8lDignQI

Перегляньте. У коментарях напишіть про свої враження.

За матеріалами https://sensatsiya.com/shou-biznes/novyny/6974-den-gidnosti-ta-svobody-spysok-filmiv-pro-majdan-yaki-varto-podyvytysya-kozhnomu-ukrainczyu

Радіодиктант національної єдності 2025

 Цьогорічний Радіодиктант національної єдності вже традиційно писали на усіх шести континентах. Писали військові та цивільні, в окупації, в окопах, в університетських авдиторіях, книгарнях та реабілітаційних центрах.

Авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а начитувала диктант акторка Наталія Сумська.

Одразу після написання диктанту його почали обговорювати: складність та душевність тексту, незнайомі слова, манеру начитування тощо. Вочевидь, наступною буде хвиля обговорень після оприлюднення правильного тексту щодо його орфографічних та пунктуаційних нюансів.

Маловідомі слова

Суспільне. Культура зібрало слова, які найпевніше викликали деякі складнощі в учасників диктанту.

• Лелітки — слово, що має декілька значень: блискуче кружальце для прикрас, блискучі цяточки або ж назва квітки,
• Допіру — слово, що означає «щойно» або «тільки».
• Пітятко — діалектне слово, що означає «курча».
• Кияхи — качани кукурудзи.
• Скніти — нидіти, знемагати від одноманітного і довгого виконання чого-небудь.
• Гризота — синонім до душевних страждань, муки.

Емоції учасників Радіодиктанту

Емоційну хвилю запустила реакція на цьогорічний флешмоб переможниця попередніх Радіодиктантів Христина Гоянюк.

«По-перше, недобре прочитаний. Сам текст дурнуватий. Я не знаю, хай би краще читав цей текст Павло Вишебаба, який минулого року диктував. За ним хоч можна було писати, всі розділові знаки»… — сказала у прямому етері Христина Гоянюк.

Серед «зауважень» до тексту Євгенії Кузнєцової лунали такі:

• не слід було вживати в тексті діалектизми,
• прохання роз’яснити, що означають ті чи інші фрази.

На критику одразу ж зреагувала авторка тексту «Треба жити!».

Втім найбільше було тих, кому текст припав до душі. Вчитель інформатики, української мови та літератури, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2018 Олександр Черкас написав:

Найбільше «перепало» Наталі Сумській, народній артистці, яка цьогоріч читала текст Радіодиктанту наживо. Як написала Катерина Роботницька, вчителька української мови, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2025, 

Скаржилися на надто швидкий темп начитування тексту, що акторка переплутала два речення. Деякі користувачі припустили, що Наталія Сумська могла перехвилюватися. 

Координаторка Радіодиктанту національної єдності і виконавча продюсерка «Українського радіо» Юлія Шелудько вважає, що народна артистка України, акторка й телеведуча Наталія Сумська занадто швидко читала цьогорічний текст через хвилювання. Про це вона сказала у розмові з «Детектором медіа».

«Наталія Сумська має досвід не лише як акторка, а й як телеведуча. Вона начитує дуже багато текстів для радіо — радіоп’єси, радіодрами, детективи. А сьогодні, я впевнена, вплинуло хвилювання, тому що вона щороку бере участь у флешмобі, знає, як це писати, коли хтось диктує», — сказала Юлія Шелудько.

Вона зауважила, що акторка кілька днів тренувалася з учителем, лауреатом Global Teacher Prize Ukraine Артуром Пройдаковим. За словами продюсерки «Українського радіо», на репетиціях все було добре.

Чи вдався флешмоб

Координаторка Радіодиктанту вважає, що флешмоб вдався, адже його головною метою є об’єднання українців, а не перевірка помилок чи ідеальне написання.

«Ми були разом, а це головна мета. Не перевірити помилки і не написати ідеально, а бути разом. (…) Ми доклали неймовірних зусиль, щоб написати його і в тих бомбосховищах, і з тими генераторами, які на підстраховці, і з усіми можливими технічними проблемами. Мені здається, що ми зробили все, що могли», — сказала Юлія Шелудько у коментарі «Детектором медіа».

Філологи та медійні особи подякували авторці за окремі слова з тексту, що збагатили словник українців.

Як надіслати диктант на перевірку

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.

• Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.
• Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.

Після оприлюднення тексту радіодиктанту електронні листи не прийматимуть. Усі надіслані роботи перевірить фахова комісія.

Джерела: Суспільне.Культура, Детектор.Медіа, Facebook-сторінки Євгенії Кузнєцової, Олександра Авраменка, Дмитра Коваленка, Катерини Роботницької, Олександра Черкаса.

З матеріалів сайту https://osvitoria.media/news/radiodyktant-natsionalnoyi-yednosti-2025-malovidomi-slova-emotsiyi-ta-pershi-pidsumky/

У ВРУ зареєстрували законопроєкт, який реформує профтехосвіту

 

21 серпня 2025 року  президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про професійну освіту»  (№ 13107-д), який запроваджує значні зміни в системі професійної освіти, зокрема, надає закладам фінансову та управлінську автономію, посилює співпрацю з бізнесом, запроваджує незалежне оцінювання знань та нову систему фінансування. 

  

Ключові зміни, передбачені законом:

Автономія закладів: Професійні коледжі отримують більше самостійності в управлінні, формуванні освітніх програм та розподілі коштів. 

Фінансові механізми: Запроваджуються нові механізми фінансування, зокрема грантова система та оплата за результатами навчання, а також можливість утворення закладів у формі некомерційного товариства. 

Співпраця з бізнесом: Запроваджується наглядові ради з участю роботодавців, що сприятиме формуванню програм, орієнтованих на потреби ринку праці, та посилить державно-приватне партнерство. 

Оцінювання та кваліфікації: Впроваджується незалежне оцінювання результатів навчання через кваліфікаційні центри та створюється нова освітня кваліфікація «фаховий спеціаліст» замість «кваліфікований робітник». 

Доступність освіти: Закон дозволяє здобувати професійну освіту впродовж життя, в тому числі безоплатно за іншою професією, та передбачає забезпечення студентів гуртожитками або підвезенням. 

Модернізація інфраструктури: Передбачено державні інвестиції в модернізацію інфраструктури закладів, як-от майстерні, лабораторії та гуртожитки. 

Перехід на нову систему: Впроваджується перехід на трирічну профільну середню освіту з 2027 року. 

Термінологія: Відбувається приведення термінології у відповідність із Законом України «Про освіту», зокрема «професійна освіта» замість «професійно-технічна освіта». Студент - особа, яка здобуває професійну освіту;

Детальніше можна ознайомитись на https://ips.ligazakon.net/document/ji12654a?an=2