Вивчайте, люди, рідну мову,
Дітей, онуків нею вчіть.
Її, як пісню колискову,
Як матір в серці бережіть.
Любіть цю мову, як кохану,
В похмурі і щасливі дні.
Любіть її, як Богом дану
Лиш українцям на Землі.
За милозвучність барвінкову,
За присмак сміху й полину
Плекайте, люди, рідну мову,
Любіть, як сонце, як весну.
Як хліб, як Землю, як Свободу
Любіть, як горду нашу Суть.
Безсмертя й велич свого роду
Нащадки в мові збережуть.
Моліться ж мовою своєю,
Хай біль і радість в тих словах
До Бога линуть над Землею
І освятять стражденний шлях.
Встає зоря в імлі ранкова,
Над Україною встає…
Любіть же, люди, свою мову,
Нас світ по мові пізнає.
Немає коментарів:
Дописати коментар