Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв
Небесної Сотні.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України
загинула найбільшакількість осіб – 48. Їх
разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних
протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які
загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну
цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної
Сотніпідготовлено інформаційно-методичні матеріали,
розміщені за покликанням https://www.maidanmuseum.org/uk/node/2744.
Просимо використовувати зазначені матеріали під час
підготовки, проведення тематичних заходів та розмістити їх на офіційних сайтах
та сторінках соціальних мереж для широкого використання.
Інформаційний лист
про проведення
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
ФОРУМУ ЛІДЕРСТВА В УКРАЇНІ
ПВНЗ «Інститут психології і підприємництва» проводить Всеукраїнський форум лідерства в Україні в онлайн
форматі(далі - Форум). До участі у Форумі запрошуються – учні 11 класів шкіл
та ліцеїв, студенти-випускники коледжів та технікумів
України.
Форум проводиться
з метою популяризації та формування стійкого інтересу талановитої
молоді до тенденцій розвитку у сфері управління бізнесом, HR-менеджменті
та прийнятті ефективних управлінських рішень з використанням інноваційних підходів у психології,
які відіграють вагому роль в стабілізації економічного розвитку України, підвищенні освітнього рівня, набутті світоглядних орієнтацій та розвитку
інтелектуального потенціалу нації.
1квітня2024 року кожному учаснику на електронну
адресу буде надіслано завдання та інструкцію з виконання. Проведення турніру планується у
вигляді конкурсу презентацій.
20квітня 2024 р.буде
оголошено завдання до 2 туру, а також надіслані завдання на електронні адреси учасників-переможців І туру Форуму. За результатами І
та ІІ турів 27 квітня буде оголошено переможців Всеукраїнського форуму лідерства в Україні, яких очікує БІЗНЕС-ТУР
УКРАЇНА-ЛАТВІЯ-ПОЛЬЩА таграмоти, а учасники Форуму отримають
сертифікати про участь у конкурсі!
Виконані
проєкти оцінюватимуться журі за такими критеріями:відповідність
надісланої роботи поставленому завданню; актуальність
зазначеної теми; ступінь
оригінальності ідеї, закладеної в основу роботи; логічність
та послідовність; глибина аналізу; якість візуального оформлення; самостійність
виконання (відсутність плагіату).
За
додатковою інформацією звертатися за телефонами:
У 2014 році вийшов її дебютний роман "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжку обрали в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент–2014".
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
А в червні 2023 року авторку відібрали для письменницької резиденції Harriman у Парижі: вона мала там продовжувати роботу над книжкою про свідчення злочинів Росії.
Після деокупації, у вересні 2023 року, в Ізюмі українські правоохоронці знайшли місце масового поховання, де були поховані близько 400 тіл. Як з'ясували журналісти Суспільного, у журналі ритуальної служби, де під час окупації вели дані про померлих, під номером 319 були вказані дані письменника.
Максим Кривцов
Максим Кривцов. Фото: Facebook/Кривцов Максим
Поет.
Його вірші друкували у збірках "Книга Love 2.0. Любов і війна", "Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну", "Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?", а пісні на його вірші виконує гурт Yurcash — "Панівна висота", "Він в ЗСУ, вона в ТрО", "Жовтий скотч" — остання стала саундтреком до фільму "Наші котики".
У 2023 році Кривцов видав свою довгоочікувану збірку поезій "Вірші з бійниці" — вона була визнана однією з найкращих українських книжок року за версією українського PEN.
Поезія Максима Кривцова звучала у межах проєкту Радіо Промінь "День, якого не повинно бути".
Кривцов писав на фронті роман, який залишився незакінченим. 7 січня стало відомо, що він загинув.
Василь Кухарський
Василь Кухарський. Фото: промо "Максим Оса"
Актор.
Кухарський із 2008 року грав у "Театрі на Подолі" ("Сто тисяч", "Льовушка", "Механічний апельсин", "Ножиці", "Приворотне зілля"). Він також виконав десятки ролей на телебаченні та в кіно.
Кухарський зіграв головну роль у фільмі "Максим Оса: золото Песиголовця" за мотивами українського коміксу про козака Максима Осу. У прокат фільм вийшов у жовтні 2022 року, а на початку 2023-го з'явився на Netflix.
У вересні 2023 року Кухарський отримав важкі поранення внаслідок бойових дій. 7 грудня стало відомо, що він помер.
Інші нагороди
Також Зеленський з нагоди Дня Соборності надав звання:
народних артистів солісту опери Геннадію Ващенку та директору театру імені Леся Курбаса у Львові Олегу Цьоні;
народних художників живописцю Володимиру Бабієнку та художнику Анатолію Марчуку;
заслуженого художника скульптору Олексію Леонову;
заслуженого артиста баяністу Сергію Брикайлу, диригентові Василю Ковалю, вокалістці Національної філармонії Каріні Кондрашевській, диригентові Олегу Кунтому, акторам Євгену Лаціку, Денису Пономаренку, Олександру Яремі та артисту хору імені Верьовки Андрію Семеляку.
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media
За матеріалами https://suspilne.media/amp/culture/667940-amelina-vakulenko-krivcov-ta-kuharskij-zelenskij-posmertno-vidznaciv-derznagorodami/?fbclid=IwAR0g9GOwg31kJPDvTyVCDGM3LG1waEFxfeoFcfRwF8DP7WbxyPQgOrYj7KQ
7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі одразу ж набуло статусу всесвітнього. Це свято почали відзначати з 2019 року, щоб об’єднати жінок по всій країні та вшанувати важливі традиції.
Як виник День української хустки
Засновано свято з метою об’єднання жінок різних професій, віку та національності для збереження українських традицій. Адже здавна в українських сім’ях оберегом, символом кохання та злагоди служила саме хустка. День української хустки почали відзначати лише три роки тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.
Народні традиції
Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.
Дівчата та жінки раніше носили хустку протягом усього року. Водночас вона стала обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального становища жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Це також свідчило про рівень достатку сім’ї, адже заможні жінки покривали голову хустками з дорогих тканин, бідні – з дешевших.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Дивовижні, неповторні, з фантастичними кольорами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною кольоровою гамою. Вони посміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка – це й вузлик з вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на спеченому хлібі, на дитячій колисці… На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята.
Хустка – особливе вбрання українок. Тут поєднуються стримані кольори та витончені малюнки, яскраві фарби й ніжні візерунки, що відзначають ніжність і вишуканість українок, їхню природну красу. Українська хустка – невід’ємна частина української культурної спадщини. Вона є оберегом жінки з давніх-давен.
Цікаві факти про українську хустку
Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався у далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
Якщо у сім’ї хворіло немовля, його сповивали у мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб та злих думок і очей.
Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а тим більше з розпущеним волоссям. У народі це називали “засвітити волосся”. За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею “покриватимуть” молоду на весіллі.
Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не “голими” руками.
Хустка була “індикатором” соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
Відповідно до віку, вони також поділялися за кольорами. Молоді дівчата обирати світлі, яскраві хустки (також білі), старші жінки – темні. Вдови були зобов’язані носити чорні головні убори.
Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували у жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.
6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил — свято, яке від часу його заснування тридцятиліття тому завжди зустрічали з гордістю та пошаною.
Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши підступного ворога на сході країни.
Воістину загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Сьогодні ми вдруге відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.
Збройні Сили — це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.
Непоборні ті збройні сили, які єдині зі своїм народом
Непереможна та армія, що боронить рідну землю.
Нездоланне те військо, яке б’ється за світло проти темряви що боронить рідну землю.
дослідження історикині, докторки філософії, наукової
співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на
Лонцького» та Центру досліджень визвольного руху Олесі Ісаюк:
науковий аналітичний звіт «Справа Романа Шухевича: політична
міфологія у дослідженнях науковців»
https://cdvr.org.ua/30523/2023/10/24/; стаття для «Історичної
правди» https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/11/6/163319/;
відео-лекцію журналістки, екс-директорки Центру досліджень
визвольного руху Дарії Гірної «Яким був головнокомандувач УПА
Роман Шухевич?» https://www.youtube.com/watch?v=ht2eDgnfMHg.
